МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра маркетингу
і логістики
/
Лабораторна робота №3
з дисципліни
“ Економіко – математичні методи і моделі ”
на тему:
“ Виробнича регресія”
Варіант №2
Вступ
Кожна економіка розвивається в складній мережі міжгалузевих взаємозв’язків. Зрозуміти вплив однієї галузі на іншу шляхом простого сумування неможливо. Наприклад, попит на автомобілі впливає не тільки на автомобільну промисловість, але й здійснює непрямий вплив і на металургію - виробника сировини для виготовлення автомобілів, і на галузі, які пов’язані з виробництвом шин і інших комплектуючих, а також і на галузі, які виробляють радіоприймачі, кондиціонери тощо. Способи аналізу, які розроблені для вирішення проблем взаємних зв’язків, необхідні для формування економічних планів, які послідовно пов’язували б змінні макрорівня з змінними мікрорівня. Метод міжгалузевого аналізу, який ще називають аналізом витрати-випуск, що розробив економіст В.В. Леонтьєв, дозволяє дати послідовні і чисельно визначені відповіді на питання, пов’язані з міжгалузевими взаємодіями і їх впливом на основні макроекономічні показники.
Тема роботи: Побудова моделі міжгалузевого балансу
Мета роботи: провести міжгалузевий аналіз, який базується на використанні статистичних таблиць, які називаються “міжгалузевими” і відтворюють динаміку економіки протягом року і свідчать про зв’язок між галузями.
За даними табл. 1 необхідно визначити:
валовий обсяг випуску кожної галузі;
міжгалузеві поставки;
обсяг чистого продукту кожної галузі;
коефіцієнти повних витрат
Як зміниться обсяг випуску продукції галузей , якщо при фіксованих коефіцієнтах прямих витрат значення кінцевого попиту f2 = 315 збільшиться на 15%.
Таблиця 1
Сектори пропозиції
Сектори попиту (галузі-покупці)
Кінцевий попит
(галузі-продавці)
1
2
3
4
1
0,07
0,17
0,02
0,06
232
2
0,26
0,06
0,011
0,15
315
3
0,14
0,02
0,08
0,16
121
4
0,21
0,07
0,16
0,12
102
Вихідні дані
За допомогою одиничної матриці визначаємо кінцевий попит:
Таблиця 2
Одинична матриця
1
0
0
0
0
1
0
0
0
0
1
0
0
0
0
1
Виконуючи дану роботу в EXEL, ми застосували функцію МОБР, яка розраховує числовий масив даних різного розміру. Нажавши комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter, у формулі появився знак {}, що свідчить про обчислення модуля.
Таблиця 3
Матриця коефіцієнтів повних витрат
1,173852
0,222832
0,050298
0,127163
0,384396
1,152112
0,06283
0,234015
0,248891
0,086889
1,134817
0,238111
0,355954
0,160619
0,223331
1,228617
Множимо отриману матрицю на кінцевий попит у вихідних даних і обсяг випуску міжгалузевого балансу:
Таблиця 4
Обсяг випуску міжгалузевого балансу
361,5825
483,5671
246,7128
285,5183
Помноживши дані про сектори попиту з вихідних даних на обсяг випуску міжгалузевого балансу, отримуємо дані про міжгалузеві поставки:
Таблиця 5
Міжгалузеві поставки
Сектори попиту
1
2
3
4
25,31078
82,2064
4,934257
17,1311
94,01146
29,01402
2,713841
42,82774
50,62155
9,671341
19,73703
45,68292
75,93233
33,84969
39,47406
34,26219
Сума
245,8761
154,7415
66,85918
139,904
Далі рахуємо додану вартість кожної галузі. Додана вартість = обсяг випуску – сума проміжних витрат.
Таблиця 6
Додана вартість кожної галузі
Галузі
1
2
3
4
115,7064
328,8256
179,8537
145,6143
Отримані результати зводимо у таблиці міжгалузевого балансу:
Таблиця 7
Міжгалузевий баланс
Сектори пропозиції
(галузі-продавці)
Обсяг випуску
Сектори попиту (галузі-покупці)
Кінцевий попит
1
2
3
4
1
361,5825
25,31078
82,2064
4,934257
17,1311
232
2
483,5671
94,01146
29,01402
2,7...